Вугільна гниль

Вугільна гниль, викликана грибом Macrophomina phaseolina, є однією з найнебезпечніших хвороб для технічних культур. Патоген має широкий спектр господарів, вражаючи понад 500 видів рослин, серед яких провідне місце займають соняшник, соя та кукурудза, що призводить до значних втрат врожайності.

Збудник хвороби зимує у ґрунті та на рештках рослин у формі мікросклероціїв. Саме вони є головним джерелом інфекції. Коли температура ґрунту підіймається, гриб активізується, проникає у кореневу систему і починає стрімко розвиватися, порушуючи нормальну життєдіяльність рослин.

Основні ознаки хвороби стають помітними у другій половині вегетації. Нижня частина стебла поступово стає сірою, а згодом чорніє через утворення численних мікросклероціїв всередині тканин. Рослина починає передчасно в’янути та засихати, оскільки судинна система забивається міцелієм, що перешкоджає живленню.

Розвиток патогену прямо залежить від кліматичних факторів. Хвороба найбільш агресивно поширюється у роки з посушливим літом та високими температурами ґрунту. Стресовий стан рослин внаслідок нестачі вологи значно прискорює процес зараження та посилює шкідливість макрофоміни.

• Дотримання сівозміни з інтервалом 6–8 років.
• Використання стійких до посухи та хвороб гібридів.
• Збалансоване мінеральне живлення (уникання надлишку азоту).
• Якісна обробка ґрунту та знищення післяжнивних решток.
• Підтримання оптимальної густоти посівів для кращої аерації.