Маразміус злаковий

Маразміус злаковий (лат. Marasmius graminum) — це грибкове ураження, збудником якого є базидіальний гриб, що належить до роду Негнійник. Хоча цей вид найчастіше зустрічається як сапрофіт, що переробляє відмерлу органіку, за умов високої вологості він стає патогенним, вражаючи живі тканини злакових рослин.

Це захворювання найчастіше уражає газонні трави, лугові злаки та окремі види зернових культур. Гриб колонізує нижні частини стебел та листя, особливо в місцях скупчення рослинних залишків, які слугують «інкубатором» для розмноження міцелію та подальшого поширення інфекції на здорові рослини.

Первинними ознаками ураження є хлороз та поступове всихання верхівок листя. У період активного розвитку гриба на поверхні ґрунту або на самих стеблах можна помітити дрібні плодові тіла гриба. Постійне перебування грибниці на рослинах призводить до того, що газон або посіви втрачають щільність, утворюючи характерні плями відмирання.

Для інтенсивного розповсюдження Marasmius graminum необхідні специфічні умови: тривала надмірна вологість ґрунту та повітря, відсутність аерації, а також тепла погода. Щільний повстяний шар на газоні стає ідеальним живильним середовищем, що дозволяє грибу швидко охоплювати великі ділянки посівів.

Боротьба із захворюванням потребує комплексного підходу, оскільки окремі методи часто не дають стабільного результату. Основними заходами є:

• Проведення регулярної скарифікації та аерації для виключення застою води.
• Контроль рівня азотних добрив, оскільки надлишок азоту сприяє накопиченню органіки.
• Обробка ділянок сучасними системними фунгіцидами згідно з інструкцією.
• Видалення сухої трави та бур’янів для зниження вологоємності прикореневої зони.