Карликовість пшениці

Збудником цієї хвороби є вірус Mastrevirus tritici, що належить до родини Geminiviridae. Це небезпечне вірусне захворювання, яке поширюється системно по судинній системі рослин, викликаючи серйозні порушення в обміні речовин, що зрештою призводить до зупинки росту та різкого зниження продуктивності зернових культур.

Головними об'єктами ураження є пшениця, ячмінь та овес, а також різноманітні злакові бур'яни, які виступають природними резервуарами вірусу. Найбільша небезпека зараження виникає на початкових етапах розвитку рослин, особливо під час осіннього кущіння, коли молоді паростки є найбільш привабливими для комах-переносників.

Основними ознаками хвороби є надмірна карликовість рослин, яка виникає через вкорочення міжвузлів стебла. Уражені рослини мають вигляд кущистих «щіток» з хлоротичним листям, що поступово жовтіє та відмирає. Часто спостерігається деформація репродуктивних органів, внаслідок чого колос формується неповноцінним, стерильним або взагалі не виходить із піхви листа.

• затримка росту та розвитку стебел;
• поява хлоротичних смуг на листках;
• сильне кущення при відсутності росту вгору;
• формування недорозвинених колосків;
• зниження маси тисячі зерен та загальної врожайності.

Поширення патогену відбувається через цикадок, які переносять вірус під час живлення соками уражених рослин. Розвиток епіфітотій залежить від кліматичних умов: посушлива та тепла погода восени сприяє швидкому розмноженню комах-векторів, що створює сприятливе середовище для швидкого розповсюдження інфекції на нові площі озимих культур.

Ефективний захист ґрунтується на комплексних агротехнічних та хімічних заходах. Важливо своєчасно боротися з бур'янами та падалицею злаків, що є джерелами вірусу. Окрім того, обов'язковим є проведення моніторингу популяції цикадок та застосування інсектицидів для обробки насіння або посівів у періоди активного льоту шкідників, що дозволяє значно знизити рівень інфікування.