Мегалоспорові

Megalosporaceae — це родина грибів, що входять до складу лишайників. Хоча їх помилково можуть сприймати як хворобу рослин, в агрономічному сенсі вони є епіфітами. Вони не є паразитами, що знищують живі клітини, але їх масове розростання може створювати проблеми для стану кори та загального фізіологічного здоров'я плодових дерев.

Збудником розвитку лишайників цього сімейства є поєднання спор гриба та водоростей (симбіонтів). Вони закріплюються на поверхні кори дерев, використовуючи її лише як субстрат для кріплення. Рослина-господар не отримує прямої токсичної шкоди, проте наявність щільного шару лишайників перешкоджає нормальному диханню стовбура, що в довгостроковій перспективі послаблює дерево.

Найбільше уражуються старі дерева, особливо ті, що ростуть у районах з підвищеною вологістю. Це типове явище для занедбаних садів, де не проводиться догляд. Ураженню піддаються як плодові культури (яблуня, груша), так і декоративні породи дерев, що ростуть у сприятливих для лишайників екологічних нішах.

Основними симптомами є поява характерних яскравих наростів — апотеціїв, які мають вигляд дисків. Вони можуть змінювати колір залежно від вологості повітря. Ці утворення є індикаторами того, що в саду занадто волого, а крони дерев занадто загущені, що перешкоджає швидкому висиханню стовбурів після дощів.

• Ознаки: формування щільних плям та специфічних дисків на корі.
• Умови: висока вологість, тінь та відсутність догляду за корою.
• Вредоносність: створення середовища для перезимівлі шкідників, пригнічення дихання деревини.
• Захист: очищення кори, освітлення крони, застосування засобів для побілки.

Заходи захисту та профілактики базуються на покращенні догляду за насадженнями. Регулярна санітарна та формуюча обрізка дерев сприяє кращому провітрюванню, що є критично важливим для боротьби з епіфітами. Видалення старих ороговілих шарів кори за допомогою металевих щіток та подальша побілка штамбів вапном ефективно знищує спори та попереджає повторну колонізацію.