Іржа вільхи

Збудником іржі вільхи є спеціалізований гриб Melampsoridium hiratsukanum, що належить до класу базидіоміцетів. Це вузькоспеціалізований паразит, який вражає переважно різні види вільхи, спричиняючи передчасне в’янення та опадання листя. Хвороба має чітко виражений сезонний цикл розвитку, типовий для іржастих грибів, з утворенням уредініо- та теліоспор на листках рослини-господаря.

Основними культурами, що піддаються ризику зараження, є вільха сіра (Alnus incana) та вільха чорна (Alnus glutinosa). В умовах високої вологості та сприятливої температури патоген здатен охоплювати великі ареали лісових масивів, паркових зон та прибережних смуг, де ростуть ці види дерев. Молоді саджанці та дерева у густих насадженнях страждають від інфекції найсильніше.

Симптоми проявляються в середині або наприкінці літа у вигляді дрібних жовто-помаранчевих або іржаво-бурих пустул, які розташовуються на нижньому боці листкової пластинки. У міру прогресування хвороби листок втрачає хлорофіл, жовтіє та вкривається плямами, що веде до раннього листопаду. В особливо важких випадках дерева можуть втрачати до 80-90% крони ще до настання осіннього періоду.

Розвитку інфекції сприяє підвищена вологість повітря, часті тумани та помірно тепла погода. Спори гриба легко переносяться вітром на значні відстані, що забезпечує швидке епіфітотійне поширення у лісових екосистемах. Зимує патоген у вигляді теліоспор на опалому ураженому листі, яке слугує основним джерелом первинної інфекції на початку наступного вегетаційного сезону.

Шкідливість іржі полягає у значному послабленні фізіологічного стану дерев. Через передчасну втрату листя порушуються процеси фотосинтезу, дерево втрачає запас поживних речовин, що знижує його зимостійкість та стійкість до інших шкідників. Повторювані ураження протягом кількох років можуть призводити до суховершинності та поступової загибелі ослаблених особин.

• Збирання та знищення опалого листя восени для зниження запасу інфекції.
• Проріджування загущених насаджень для поліпшення аерації крони.
• Використання стійких до патогену видів і форм вільхи при лісовідновленні.
• Застосування фунгіцидів у розплідниках та декоративних насадженнях при перших ознаках захворювання.