Меласпілея

Меласпілея (лат. Melaspilea) — це рід ліхенофільних грибів, що ведуть паразитичний або сапротрофний спосіб життя, оселяючись на сланях лишайників, які ростуть на стовбурах та гілках деревних порід. Хоча самі лишайники не є прямими паразитами рослин, масовий розвиток грибів-супутників, таких як меласпілея, може опосередковано впливати на стан кори та послаблювати загальний імунітет дерева.

Збудниками хвороби є гриби класу аскоміцетів. В агрономічному аспекті ці організми частіше за все розвиваються на старих плодових деревах, декоративних культурах та лісових насадженнях. Густий покрив лишайників створює сприятливе середовище для розмноження патогену, який використовує лишайник як основне джерело живлення, проте його активність може пошкоджувати й прилеглі тканини рослини.

Головним симптомом зараження є дрібні, чорні, занурені в субстрат апотеції, які виглядають як чорні цятки на поверхні лишайника. У разі інтенсивного ураження спостерігається відмирання частин лишайника, їх почорніння та розпад, що створює сприятливі умови для проникнення вторинних шкідників безпосередньо у тріщини кори дерева.

Умови для розвитку гриба пов'язані з високою вологістю повітря та недостатньою вентиляцією крони. Гриб поширюється спорами, які переносяться вітром або краплями дощу. Велика кількість вологи на корі забезпечує швидке проростання спор, що призводить до швидкої колонізації значних ділянок стовбура протягом одного вегетаційного періоду.

Заходи захисту та профілактики базуються на агротехнічних методах. До них відносяться:

• Механічне очищення стовбурів від мохів та лишайників.
• Використання розчинів на основі залізного або мідного купоросу для дезінфекції кори.
• Проведення осінньої побілки штамбів вапном.
• Забезпечення належної аерації крон шляхом правильного обрізання дерев.