Накатаеоз рису

Накатаеоз, відомий також як стеблова гниль, є небезпечним грибковим захворюванням, що викликається патогеном Nakataea sigmoidea. Цей збудник є одним із найпоширеніших агентів, що уражують рисові плантації, особливо в умовах інтенсивного вирощування та високої вологості середовища.

Головною культурою-господарем є рис посівний. Хвороба вражає рослини на різних етапах розвитку, починаючи від кущіння і закінчуючи фазою молочної стиглості зерна. Патоген має здатність тривалий час зберігатися в ґрунті, що ускладнює контроль за розповсюдженням інфекції на одному й тому ж полі протягом кількох років.

Основними ознаками ураження є поява темно-коричневих або чорних плям на стеблах та листкових піхвах. Уражені тканини швидко руйнуються, що призводить до ламкості стебла та вилягання посівів. При розрізі стебла всередині можна виявити дрібні чорні склероції гриба, які є основним джерелом інфекції для наступних сезонів.

Для розвитку Nakataea sigmoidea критично важливими є високі показники вологості та температури. Найшвидше поширення гриба відбувається в умовах тривалого затоплення чеків та густого травостою, де відсутня достатня циркуляція повітря. Надмірне внесення азотних добрив сприяє розм’якшенню тканин рослин, роблячи їх більш вразливими до проникнення гіф гриба.

Економічні втрати від накатаеозу можуть бути досить суттєвими, оскільки хвороба викликає недорозвиненість метелок та зниження маси тисячі зерен. Захист посівів базується на таких заходах:

• Вирощування стійких до патогену сортів.
• Ретельна обробка ґрунту та видалення стерні після збору врожаю.
• Дотримання раціональних норм внесення мінеральних добрив.
• Використання фунгіцидів на основі діючих речовин, рекомендованих для боротьби зі стебловими інфекціями.
• Регулювання водного режиму, що виключає застій води у критичні періоди.