Наннохлоропсис

Nannochloropsis — це рід мікроскопічних водоростей, які в агрономічній практиці часто помилково ідентифікуються як інфекційний агент через їхню здатність стрімко розмножуватися в технологічних системах. Насправді це не класична хвороба, а фактор біологічного забруднення, що суттєво впливає на продуктивність закритих систем вирощування.

Тип впливу на систему — конкурентне споживання мінеральних речовин. Водорость Nannochloropsis використовує ті ж самі добрива та світло, що і культурні рослини, позбавляючи останні необхідних ресурсів для росту. Цей процес призводить до розбалансування живильного розчину та накопичення продуктів життєдіяльності водоростей.

Найбільше страждають культури, що вирощуються на гідропоніці, зокрема листові овочі, зелень та ягідні культури. В умовах високої освітленості та концентрації мінералів водорость за лічені дні може покрити всю поверхню живильного розчину, створюючи щільну плівку, що перешкоджає газообміну в корінні.

Ознаками наявності водоростей є яскраво-зелене забарвлення води, поява зеленого нальоту на субстратах, мінеральній ваті або кокосовому волокні. Візуально це проявляється у вигляді пригніченого росту рослин, жовтизни листя та відмирання дрібних корінців через дефіцит кисню у ризосфері.

Профілактика та боротьба базуються на усуненні умов для фотосинтезу водоростей:

• Повне світлоізолювання баків з поживними розчинами та труб подачі води.
• Впровадження систем УФ-стерилізації, що знищують клітини водоростей.
• Використання закритих контурів поливу з регулярною промивкою.
• Застосування препаратів, що знижують рівень біологічного обростання без шкоди для кореневої системи основних культур.