Навікула зелена

Навікула зелена (Navicula viridis) — це одноклітинна діатомова водорість, яка в агрономічному контексті розглядається як об’єкт, що викликає обростання (альгологічне ураження) гідропонних систем, рисових чеків та перезволожених ґрунтів. Вона належить до відділу Bacillariophyta і відіграє роль в екологічному балансі водних екосистем.

Цей мікроорганізм вражає переважно культури, що вирощуються на гідропоніці, в аквапоніці, а також на заливних рисових полях. В інтенсивному землеробстві навікула зелена може активно розростатися на поверхні субстрату або в поживних розчинах, перешкоджаючи нормальному газообміну коренів та конкуруючи з культурними рослинами за елементи мінерального живлення.

Симптоми ураження проявляються у вигляді появи коричневого або зеленуватого нальоту на поверхні поживного розчину, торф'яних субстратах або на поверхні вологого ґрунту. На відміну від фітопатогенних грибів, навікула не проникає у тканини рослини, проте вона створює фізичний бар'єр, закислює середовище існування та сприяє розвитку гнильних процесів у кореневій зоні.

Основними умовами для інтенсивного розмноження є високий рівень освітленості, надлишок азотних та фосфорних сполук у воді, а також застійні явища у поживних середовищах. Водорість здатна швидко колонізувати простір при температурі води від 15 до 25 градусів Цельсія, що робить її постійним супутником систем замкнутого водопостачання в теплицях.

Для запобігання поширенню Navicula viridis застосовують такі заходи:

• регулярна дезінфекція гідропонних установок;
• контроль рівня pH поживного розчину (підтримання слабокислого середовища);
• затінення резервуарів з водою для зниження фотосинтетичної активності водорості;
• фільтрація води через системи ультрафіолетового знезараження.