Неоаскохітоз

Неоаскохітоз — це небезпечне грибкове захворювання рослин, що спричиняється патогенами з роду Neoascochyta. Раніше багато видів цього роду класифікувалися як Ascochyta, проте сучасні молекулярно-генетичні дослідження виділили їх в окремий таксон. Збудник є типовим представником конідіальних грибів, що вражають як надземні органи рослини, так і насіннєвий матеріал.

До списку культур, що найбільш схильні до зараження неоаскохітозом, входять зернобобові (горох, нут, сочевиця), а також деякі овочеві культури, включаючи огірки та інші гарбузові. Патоген здатний вражати всі частини рослини: стебла, листя, боби та насіння, що робить його вкрай небезпечним для промислового овочівництва та рослинництва.

Основними симптомами хвороби є поява характерних плям на листі та стеблах. Плями зазвичай мають округлу або неправильну форму, часто зі світлішим центром та темною облямівкою. З часом на уражених ділянках формуються пікніди — дрібні чорні цятки, в яких відбувається спороношення гриба, що призводить до передчасного всихання та опадання листя.

Розвитку та швидкому поширенню хвороби сприяють підвищена вологість повітря (понад 85%) та помірно тепла погода (температура 18–25°C). Інфекція активно передається через заражене насіння, рослинні рештки, що залишилися в ґрунті після збору врожаю, а також через спори, що переносяться вітром і краплями дощу під час вегетації.

Шкодочинність неоаскохітозу проявляється у різкому зниженні фотосинтетичної активності листя, порушенні процесів живлення та суттєвій втраті маси врожаю. При сильному ураженні бобових культур якість насіння погіршується, воно стає щуплим, втрачає схожість і може містити міцелій гриба всередині, що створює ризики для посівної кампанії наступного року.

Заходи захисту базуються на інтегрованому підході:

• Використання лише сертифікованого, протруєного насіннєвого матеріалу.
• Дотримання сівозміни з поверненням культури на колишнє поле не раніше ніж через 3–4 роки.
• Ретельне загортання рослинних решток та знищення бур'янів.
• Застосування фунгіцидів у період активної вегетації при перших ознаках хвороби.
• Вирощування стійких до патогену сортів та гібридів.