Неокосмоспороз

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Neocosmospora rekana, що належить до класу аскоміцетів. Він є небезпечним мешканцем ґрунту, який спеціалізується на ураженні судинної системи рослин. Хвороба розвивається за типом судинного в’янення (трахеомікозу), що призводить до порушення водного обміну в тканинах та швидкого пригнічення фізіологічних процесів.

Цей мікроорганізм найчастіше виявляють на пасльонових культурах, таких як томати та перець, хоча коло інфекційного охоплення може розширюватися залежно від агрокліматичних умов. Патоген проникає в рослину через кореневу систему, особливо якщо на ній є мікротріщини, отримані під час пересадки або внаслідок діяльності ґрунтових шкідників.

Зовнішні ознаки ураження включають в’янення верхівкових пагонів у денний час, яке спочатку зникає вночі, але згодом стає постійним. Листя поступово жовтіє, краї листових пластинок скручуються та засихають. На коренях часто можна помітити ознаки гниття, а на розрізі стебла чітко видно коричневе забарвлення судинних пучків, що є діагностичною ознакою наявності грибної інфекції.

Умови, що сприяють поширенню Neocosmospora rekana, включають тривалу спеку та перезволоження ґрунту, що створює сприятливе середовище для проростання спор та колонізації міцелієм нових тканин. Патоген дуже стійкий у зовнішньому середовищі завдяки утворенню хламідоспор, які можуть роками зберігатися в ґрунті без господаря, очікуючи сприятливих умов для атаки.

Основними заходами боротьби та профілактики є:

• Дотримання сівозміни з поверненням пасльонових на старе місце не раніше ніж через 4-5 років.
• Використання здорового насіння та стійкого до кореневих гнилей посадкового матеріалу.
• Регулярне видалення бур'янів та залишків рослин, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Використання біологічних препаратів на основі триходерми для пригнічення розвитку гриба в ґрунті.