Неодазисцифа воскова

Неодазисцифа воскова є грибковим організмом, який належить до родини Hyaloscyphaceae. Цей патоген часто зустрічається на відмерлих частинах дерев, проте в умовах високої вологості та при зниженні імунітету рослини-господаря він може ставати причиною розвитку некротичних процесів на корі.

Збудником є сумчастий гриб Neodasyscypha cerina. Біологічно він адаптований до виживання на різноманітних субстратах, розмножуючись спорами, які розносяться вітром або краплями дощу, потрапляючи на механічні пошкодження кори або в місця, де відбулося відмирання живих тканин.

Хвороба вражає широке коло деревних порід, зокрема листяні дерева, такі як дуб та бук, а іноді може зустрічатися і на хвойних культурах. Найбільш вразливими до інфекції є дерева в густих лісонасадженнях, де спостерігається недостатня циркуляція повітря та підвищена вологість, що сприяє розвитку міцелію.

Основними ознаками ураження є поява воскоподібних апотеціїв жовтого або оранжевого забарвлення на корі. Навколо них часто спостерігається зміна кольору кори на темніший, подальше відмирання камбію та утворення виразок, які з часом можуть призвести до ослаблення всієї гілки або навіть загибелі цілого дерева.

Заходи боротьби з цією хворобою базуються на суворій санітарії. Необхідно вчасно проводити обрізку хворих гілок та видалення сухих дерев, які можуть стати джерелом вторинного зараження. Важливо уникати нанесення механічних травм стовбурам під час проведення лісогосподарських робіт, оскільки будь-яка рана стає «воротами» для інфекції.

• Систематичний нагляд за станом кори дерев у лісових масивах.
• Обробка місць зрізів захисними засобами.
• Забезпечення оптимальних умов для росту дерев.
• Спалювання або вивезення інфікованих залишків деревини.