Неофусцелія

Neofuscelia — це рід лишайників, який часто помилково класифікують як хворобу рослин через його здатність покривати стовбури дерев. Фактично, цей організм є епіфітом, а не паразитом, оскільки він не висмоктує соки з рослини-господаря, а лише використовує її поверхню для прикріплення та отримання вологи з повітря.

Біологічно це складний симбіотичний організм, що поєднує грибний компонент та водорості. Хоча неофусцелія не є збудником інфекційного захворювання, її активне розростання сигналізує про те, що дерево перебуває в стані пригнічення. Лишайники частіше заселяють старі дерева, кора яких має глибокі тріщини та високу вологість, необхідну для росту талома.

Об'єктами заселення стають як плодові дерева — яблуні, вишні та груші, так і декоративні або лісові породи. Лишайник поширюється за допомогою спор або вегетативним шляхом, розносячись потоками повітря. Найкращі умови для його розвитку створюються у затінених та вологих місцях, де відсутня достатня циркуляція повітря між гілками.

Візуально неофусцелію можна впізнати за характерними коричневими або бурими лусочками, що щільно притиснуті до кори. Хоча сама по собі вона не руйнує дерево, її наявність значно погіршує газообмін у корі та створює умови для поселення комах-шкідників, які ховаються під щільними пластинками лишайника від несприятливих погодних умов.

Заходи захисту передбачають насамперед покращення загального стану дерева. Важливо проводити регулярне очищення стовбурів металевою щіткою, дотримуючись обережності, щоб не пошкодити живу тканину (камбій). Після очищення рекомендується обробка стовбурів розчином мідного купоросу або садовими вапнуючими сумішами. Профілактика полягає у забезпеченні правильного освітлення та вентиляції крони.

• Проріджування крони для доступу сонячних променів.
• Регулярне внесення добрив для стимуляції росту.
• Механічне видалення лишайників навесні.
• Використання фунгіцидів під час обробки саду.