Очкова плямистість зернових

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Oculimacula acuformis, який спричиняє розвиток церкоспорельозу (очкової плямистості) у злакових культур. Це інфекційне захворювання відноситься до групи прикореневих гнилей, оскільки основне вогнище ураження зосереджене на нижній частині стебла, що безпосередньо впливає на загальний стан вегетації рослин.

Головними об'єктами ураження є озима пшениця, ячмінь, жито та інші зернові колосові культури. Найбільшу небезпеку патоген становить для ослаблених посівів, де внаслідок несприятливих погодних умов або порушення технології вирощування спостерігається інтенсивне зараження тканин рослин.

Характерною ознакою хвороби є поява на стеблах, що прилягають до ґрунту, світлих плям овальної форми з темною облямівкою, які нагадують «око». Внаслідок руйнування внутрішніх тканин стебло стає крихким, що призводить до масового вилягання посівів перед збиранням та утворення щуплого зерна.

Сприятливими умовами для розповсюдження є прохолодна та волога погода в осінній та весняний періоди. Гриб Oculimacula acuformis зберігає життєздатність на пожнивних рештках у ґрунті, де він накопичується, якщо в сівозміні переважають колосові культури, що створює постійний інфекційний фон.

Економічна шкода від хвороби проявляється у зниженні маси 1000 зерен та загальній втраті врожайності. Система захисту передбачає поєднання агротехнічних заходів, таких як якісна обробка ґрунту та дотримання сівозмін, із хімічним методом — обробкою посівів фунгіцидами на ранніх етапах росту, якщо рівень ураження перевищує допустимі межі.

• Дотримання сівозміни з перервою у 2–3 роки для колосових.
• Використання сортів з високою стійкістю до прикореневих хвороб.
• Внесення фунгіцидів у фазу кущіння озимини.
• Своєчасне знищення бур'янів — резерваторів інфекції.