Ооміцети

Ооміцети (Oomycota) — це група мікроорганізмів, які традиційно розглядаються у фітопатології як збудники небезпечних інфекційних захворювань рослин. Хоча їх часто називають псевдогрибами, вони мають окреме походження від справжніх грибів, що виражається у хімічному складі їхньої клітинної стінки, де основною речовиною є целюлоза.

Ці патогени уражають величезну кількість сільськогосподарських культур. Найбільш шкодочинними є збудники фітофторозу пасльонових, пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси) на винограді, цибулі та соняшнику, а також кореневих гнилей, які спричинюють значні втрати врожаю в теплицях та відкритому ґрунті.

Основними ознаками ураження є поява плям на листках, які з часом темніють, виникнення білого або сіруватого нальоту на нижній частині листка у вологу погоду, а також системне в'янення рослин, спричинене руйнуванням судинної системи або кореневої шийки під дією міцелію патогена.

Розвиток ооміцетів тісно пов'язаний з водним режимом. Для проростання спор та зараження рослин необхідна наявність краплинної вологи. Оскільки зооспори ооміцетів мають джгутики, вони здатні активно пересуватися у плівці води, забезпечуючи масове поширення інфекції під час дощів або надмірного поливу.

Шкодочинність ооміцетів полягає у надзвичайно швидкому циклі розвитку, що дозволяє їм викликати епіфітотії за лічені дні. Профілактика включає використання сертифікованого насіння, контроль вологості, полив під корінь, а також своєчасне застосування системних та контактних фунгіцидів, що зупиняють розвиток міцелію.