Пахіаскус лапландський

Пахіаскус лапландський (лат. Pachyascus lapponicus) — це мікроскопічний гриб-аскоміцет, що викликає ураження тканин деревних рослин. Його біологічна активність найбільш виражена у північних широтах, де він спеціалізується на паразитуванні на представниках роду вербових.

Основним господарем цього патогену є верба. Гриб проникає в кору та камбіальний шар, поступово поширюючись по провідних тканинах. Це призводить до порушення обміну речовин у рослині та поступового відмирання окремих гілок або цілих ділянок стовбура.

Симптоми ураження включають появу темних плям, що згодом стають некротичними, та утворення специфічних плодових тіл (апотеціїв) під епідермісом. Зовні це проявляється як здуття або розтріскування кори. При детальному огляді можна побачити дрібні структури гриба, які є джерелом інфекційного навантаження.

Поширенню збудника сприяють підвищена вологість повітря та затяжні опади, які створюють ідеальні умови для проростання спор. Розповсюдження патогену відбувається повітряно-крапельним шляхом, а також через пошкодження на корі, спричинені механічними чинниками чи шкідниками-комахами.

Негативний вплив гриба проявляється у значному ослабленні імунітету дерева, що робить його вразливим для вторинних інфекцій. У випадках масового розповсюдження інфекції спостерігається всихання крони, що є критичним для розплідників та паркових зон.

Для профілактики та обмеження поширення Pachyascus lapponicus фахівці радять вживати комплекс заходів:

• Систематичний огляд рослин на виявлення ознак некрозу.
• Вирізка та утилізація хворих пагонів за межами ділянки.
• Використання фунгіцидів широкого спектру дії під час вегетації.
• Покращення аерації та освітленості насаджень для швидкого просихання кори.