Пециломікоз

Збудником пециломікозу є недосконалі гриби з роду Paecilomyces. Хоча окремі види цього роду застосовуються в біологічному захисті рослин проти шкідників, при певних умовах вони можуть проявляти фітопатогенні властивості, вражаючи ослаблені тканини культурних рослин.

Цей патоген може інфікувати широкий спектр рослин, зокрема овочеві культури, декоративні квіти та плодові дерева. Найбільш вразливими є насіння, проростки та плоди, що контактують з ґрунтом, особливо в умовах інтенсивного вирощування в закритому ґрунті.

Основними симптомами є утворення некротичних плям різного кольору, часто з характерним пухнастим нальотом міцелію гриба. При ураженні кореневої системи спостерігається загнивання, що призводить до хлорозу листя, затримки росту та подальшого відмирання коренів.

Розвиток захворювання активізується за високої вологості повітря та ґрунту, а також за відсутності належної циркуляції повітря в теплицях. Патоген здатний тривалий час зберігатися в ґрунті та на органічних рештках, поширюючись через поливну воду або механічні пошкодження.

Шкідливість пециломікозу проявляється у зниженні схожості насіння та товарної якості продукції. Профілактика базується на дезінфекції субстратів, оптимізації мікроклімату, видаленні інфікованих рослин та застосуванні фунгіцидів широкого спектра дії для зниження інфекційного фону.