Пассалороз піхв листя цукрової тростини

Збудником цієї хвороби є гриб-аскоміцет Passalora vaginae, що раніше класифікувався як Cercospora vaginae. Цей фітопатоген спеціалізується на ураженні вегетативних органів цукрової тростини, спричиняючи специфічні некротичні зміни на піхвах листків, що негативно впливає на загальний стан рослини.

Основним об'єктом ураження є цукрова тростина (Saccharum officinarum). Патоген локалізується переважно на піхвах листя, які щільно охоплюють стебло, створюючи мікроклімат, сприятливий для розвитку міцелію гриба в умовах високої вологості та помірних температур.

Симптоматика захворювання проявляється у формуванні видовжених плям темно-червоного, пурпурового або коричневого кольору на поверхні піхв листя. З розвитком хвороби плями можуть зливатися, охоплюючи значні площі тканини. У центрі уражених ділянок часто помітне утворення спороношення гриба у вигляді темного нальоту.

Розвитку Passalora vaginae сприяють умови підвищеної вологості та температури в межах 20–28°C. Поширення інфекції відбувається конідіями, що переносяться вітром, краплями дощу або під час проведення агротехнічних операцій. Надмірна густота посівів та погана циркуляція повітря значно підвищують ризик масового зараження плантацій.

Шкідливість хвороби полягає в ослабленні метаболічних процесів у стеблах цукрової тростини. Хоча ураження піхв рідко призводить до загибелі цілої рослини, воно знижує фотосинтетичну активність та якість сировини. У важких випадках гриб сприяє виникненню вторинних гнилей, що зменшує вихід цукру під час промислової переробки.

Заходи захисту включають використання стійких сортів та здорового садивного матеріалу. Важливим елементом є дотримання агротехнічних норм: забезпечення належної густоти насаджень, видалення та знищення рослинних решток після збирання врожаю, а також застосування сівозміни для переривання життєвого циклу гриба в ґрунті та на залишках рослин.