Раннє побуріння гороху

Раннє побуріння гороху — це вірусне захворювання, що спричиняється вірусом раннього побуріння гороху (Pea early browning virus, PEBV). Цей патоген належить до групи тобравирусів та уражає не лише горох посівний, а й люцерну, конюшину та деякі овочеві культури. Хвороба має системний характер, швидко поширюючись тканинами рослини та пригнічуючи її розвиток на ранніх стадіях вегетації.

Біологічний цикл хвороби тісно пов'язаний із ґрунтовими нематодами родів Trichodorus та Paratrichodorus, які виступають у ролі векторів. Ці нематоди здатні тривалий час зберігати вірус у своєму організмі. Окрім передачі через нематод, вірус може розповсюджуватися через інфіковане насіння, що робить цей шлях основним фактором довгої дистанції при поширенні патогена на нові території.

Симптоми ураження рослин вірусом дуже різноманітні. Спочатку на листках з'являються хлоротичні плями, які згодом переходять у мозаїчний малюнок. Характерним є потемніння верхівок пагонів, звідки й походить назва хвороби. Уражені рослини суттєво відстають у рості, набувають карликового вигляду, а їхні боби часто деформуються і передчасно вкриваються некротичними плямами бурого кольору.

Умови для розвитку хвороби є найбільш сприятливими за високої вологості ґрунту в весняний період. Нематоди-переносники найбільш активні на легких за механічним складом ґрунтах, де вони легко пересуваються у ґрунтовому розчині. Інтенсивність інфекційного фону зростає, якщо на полі протягом тривалого часу вирощуються чутливі до вірусу бобові культури, що дозволяє накопичуватися і вірусу, і його переносникам.

Вредоносність вірусу полягає у суттєвому недоборі врожаю та погіршенні посівних якостей насіння. Ефективна стратегія захисту включає такі заходи:

• Використання лише перевіреного та здорового насіннєвого матеріалу.
• Впровадження сівозмін із включенням культур, які не є господарями для PEBV.
• Регулярне знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами вірусу.
• Контроль популяції ґрунтових нематод через агротехнічні методи обробітку ґрунту.