Пеніцильоз зерна

Збудником цієї хвороби є гриб Penicillium verrucosum, який є одним із найпоширеніших патогенів, що вражають запаси сільськогосподарської продукції. Цей мікроорганізм спеціалізується на розкладанні органічних речовин, активно колонізуючи насіння та зерно в умовах підвищеної вологості.

Найчастіше хвороба проявляється на таких культурах, як пшениця, жито, ячмінь та овес. Хоча гриб може з'являтися на полях у період дозрівання при затяжних дощах, найактивніше він розвивається саме у зерносховищах, де створюються стабільні умови для його розмноження.

Основним симптомом є розвиток на поверхні зернівки густого грибкового нальоту блакитно-зеленого або оливкового кольору. При сильному ураженні зерно стає тьмяним, втрачає схожість, а внутрішня частина зародка руйнується, що супроводжується появою неприємного затхлого запаху, який важко вивести.

Розвиток патогена критично залежить від гідротермічних показників середовища. Penicillium verrucosum швидко поширюється, якщо рівень вологості зернової маси перевищує критичні норми, а система вентиляції в складі не забезпечує належного охолодження, що призводить до самозігрівання продукції.

Головна небезпека полягає у накопиченні мікотоксинів, зокрема охратоксину А, який є небезпечним канцерогеном. Споживання зараженого зерна тваринами чи людьми призводить до важких отруєнь, тому уражені партії підлягають утилізації або суворій переробці згідно з ветеринарно-санітарними нормами.

• Вчасне збирання врожаю у стислі строки за сухої погоди.
• Доведення вологості зерна до критичного мінімуму перед закладанням на зберігання.
• Забезпечення герметичності та чистоти складських приміщень.
• Постійний моніторинг температури маси зерна за допомогою термодатчиків.
• Використання хімічних консервантів при неможливості забезпечення низької вологості.