Пероноспороз гороху

Пероноспороз гороху, який спричиняє ооміцет Peronospora viciae, є серйозним грибковим захворюванням, що в агрономії відоме як несправжня борошниста роса. Збудник є вузькоспеціалізованим патогеном, що вражає представників родини бобових у регіонах з помірним кліматом.

Основними культурами-господарями цього патогену виступають різні сорти гороху, вика, а також деякі види чини. Гриб вражає всі надземні частини рослини, проникаючи в тканини через продихи або безпосередньо через епідерміс під час проростання зооспор.

Перші ознаки ураження проявляються на молодих листках у вигляді блідо-зелених або жовтуватих плям. З часом на нижній поверхні уражених ділянок утворюється рясний сіро-фіолетовий наліт, що складається з конідієносців та конідій гриба. Уражені тканини згодом некротизуються, що призводить до деформації органів рослини.

Сприятливі умови для поширення Peronospora viciae включають тривалі періоди вологої та прохолодної погоди, особливо під час росистих ранків. Інфекція зберігається в ґрунті у вигляді ооспор, які можуть залишатися життєздатними впродовж кількох років, а також з інфікованим насіннєвим матеріалом.

Вплив хвороби на врожайність є суттєвим: через передчасне відмирання листків знижується накопичення біомаси, погіршується наповненість бобів та загальна якість зерна. Для мінімізації втрат впроваджують комплексні заходи захисту:

• використання здорового насіннєвого матеріалу, очищеного від інфекції;
• дотримання просторової ізоляції між полями поточного та минулого років;
• вибір ранньостиглих сортів для уникнення піків епіфітотій;
• застосування фунгіцидів на основі діючих речовин контактної та системної дії;
• знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.