Пертузарієві

Pertusariaceae — це родина грибів-аскоміцетів, які найчастіше представлені у формі лишайників. З погляду агрономії, ці організми не є патогенами, що спричиняють інфекційні хвороби, а діють як епіфіти. Вони використовують кору дерев виключно як опору для життя, не завдаючи прямої шкоди живим тканинам камбію, проте їхня присутність є індикатором певного стану дерева.

Ці організми найчастіше зустрічаються на багаторічних плодових культурах, зокрема на яблунях, грушах та кісточкових видах. Основною мішенню для них стають ослаблені дерева зі значними ділянками відмерлої кори. На молодих і здорових деревах з гладкою корою вони поселяються вкрай рідко, що пов'язано з інтенсивними процесами росту стовбура.

Основними ознаками ураження є поява на поверхні гілок та штамбів характерних наростів або кірок, що мають шорстку, часто потріскану поверхню. Колір таких утворень варіюється від блідо-сірого до жовтуватого або зеленуватого. Наявність лишайників сама по собі не є хворобою, але велике скупчення епіфітів погіршує фізіологічний стан дерева та ускладнює контроль за прихованими шкідниками.

Для інтенсивного розмноження Pertusariaceae необхідна підвищена вологість та відсутність прямого сонячного світла, що часто спостерігається у занедбаних садах. Їх поширення зазвичай активізується у регіонах з частими туманами або опадами, де поверхня кори довго залишається вологою, забезпечуючи сприятливі умови для проростання спор та росту талому.

Захисні заходи базуються на агротехнічних методах догляду за насадженнями:

• Механічне очищення кори за допомогою щіток або скребків;
• Проведення санітарної та формуючої обрізки для кращого освітлення;
• Побілка стовбурів розчином вапна для створення лужного середовища;
• Обробка дерев фунгіцидами на основі міді в ранньовесняний період.