Песталоціопсис

Збудником хвороби є гриб Pestalotiopsis funerea, який є спеціалізованим патогеном, що вражає переважно ослаблені тканини рослин. Це захворювання вважається одним із найбільш підступних для хвойних порід, оскільки здатне швидко призвести до відмирання пагонів та загибелі всієї рослини, якщо вчасно не вжити заходів.

Найбільш чутливими до інфекції культурами є туя, ялівець, кипарисовик та деякі види сосни. Патоген часто вражає рослини, що перебувають у стресовому стані через несприятливі кліматичні умови, дефіцит поживних речовин або після пересадки, що відкриває шлях для проникнення грибниці в кору та хвою.

Симптоми ураження проявляються у зміні кольору хвої з насичено-зеленого на бурий або сіруватий. На поверхні відмерлих частин рослини чітко видно дрібні чорні утворення — спороношення гриба. Поступово хвоя опадає, а на гілках можуть з'являтися глибокі тріщини та рани, через які гриб проникає глибше у тканини, блокуючи рух соків.

Ключовими факторами для розвитку хвороби є надмірна вологість повітря, застій води та відсутність вентиляції всередині крони. Поширення інфекції відбувається спорами за допомогою дощових крапель, вітру та садового інструменту, який не пройшов дезінфекцію після роботи з хворими рослинами.

• Видалення та спалювання всіх уражених частин рослин.
• Забезпечення оптимальної дистанції під час висадки для гарної циркуляції повітря.
• Регулярна дезінфекція садових ножиць та іншого обладнання.
• Використання фунгіцидів широкого спектру дії на основі міді та системних препаратів.

Шкодочинність гриба полягає у швидкій втраті декоративних властивостей саду та можливому повному засиханні рослин. Без своєчасної профілактики та лікування Pestalotiopsis funerea може перетворитися на справжню епіфітотію в межах розплідника, завдаючи значних фінансових збитків власнику.