Песталоціопсіс жолудевий

Песталоціопсіс жолудевий (лат. Pestalotiopsis glandicola) — це мікроскопічний гриб-патоген, який належить до групи дейтероміцетів та спричиняє розвиток різноманітних некротичних захворювань у рослин. В агрономічному середовищі цей об'єкт відомий своєю здатністю спричиняти відмирання тканин пагонів та ураження репродуктивних органів культур.

Найбільш чутливими до інфекції є широколистяні породи, зокрема дуб, а також декоративні хвойні культури, такі як туї та ялівці. Патоген часто виступає як опортуністичний організм, що вражає рослини, які вже знаходяться у стані фізіологічного стресу через несприятливі кліматичні умови або порушення агротехніки вирощування.

Ознаки ураження характеризуються виникненням локальних плям на листках або хвої, які поступово зливаються, спричиняючи відмирання цілих ділянок пагонів. На поверхні уражених частин формуються дрібні чорні крапки (ацервулі) — місця масового виходу спор гриба. У випадку інфікування плодів (жолудів) спостерігається їх розм'якшення та розвиток гнильних процесів.

Інтенсивне поширення збудника відбувається за умов тривалих опадів, високої вологості повітря та відсутності достатньої вентиляції в густих кронах дерев. Спори здатні поширюватися на значні відстані за допомогою вітру та води, швидко заражаючи здорові екземпляри через наявні рани на корі або через продихи молодих листків.

Система захисних заходів базується на своєчасному видаленні уражених гілок та забезпеченні належної гігієни ділянки. Рекомендується використання системних фунгіцидів під час активної фази росту рослин, а також підживлення фосфорно-калійними добривами для зміцнення клітинних стінок. Важливо стежити за рівнем вологості в прикореневій зоні та уникати загущених посадок.

• Вирізка інфікованих пагонів із захопленням здорової тканини.
• Обробка місць зрізів садовим варом або антисептиком.
• Використання фунгіцидів для обприскування крони.
• Дотримання просторової ізоляції між схильними видами.