Феоакремоніоз винограду

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Phaeoacremonium viticola, що належить до групи мікроорганізмів, які вражають деревину виноградної лози. Цей гриб є одним із головних факторів розвитку хвороб стовбура, що призводять до поступового виснаження та загибелі рослин. Він успішно колонізує судинну систему, що робить його боротьбу вкрай складною.

Головним господарем цього патогена є виноград європейський та міжвидові гібриди. Хвороба вражає рослини на різних етапах онтогенезу — від молодих саджанців у розплідниках до старих промислових плантацій. Патоген здатний роками жити в тканинах деревини, не проявляючи симптомів до настання несприятливих для винограду умов.

Симптоматика проявляється у вигляді

• повільного росту пагонів
• зміни забарвлення листків (хлоротичні плями)
• утворення некротичних зон на зрізах деревини
• раптового в'янення цілих частин куща в середині літа
• деформації та засихання суцвіть

Поширення збудника відбувається через спори, які переносяться повітряними масами, водою та зараженим інструментом. Основними «воротами» для інфекції є місця зрізів під час зимової або зеленої обрізки. Висока вологість під час проведення агротехнічних робіт значно підвищує ризик масового зараження виноградника.

Шкодочинність феоакремоніозу полягає у зниженні врожайності та скороченні терміну експлуатації виноградника. Не існує високоефективних фунгіцидів для лікування вже заражених кущів, тому акцент робиться на профілактиці. Необхідно вчасно видаляти та спалювати уражену деревину, проводити дезінфекцію секаторів та використовувати тільки сертифікований, перевірений посадковий матеріал.