Феококкомікоз

Phaeococcomyces exophialae є мікроскопічним грибом, який належить до групи дріжджеподібних чорних грибів. Цей патоген часто виступає збудником специфічних інфекцій, що вражають як декоративні, так і плодові культури. В агрономічному середовищі цей організм розглядається як небезпечний мікоз, здатний суттєво впливати на фізіологічний стан рослини.

За типом хвороба класифікується як мікоз, що вражає зовнішні тканини рослин, призводячи до некротизації клітин. Збудник має високу здатність до адаптації завдяки меланізації клітинної стінки, що дозволяє йому виживати в несприятливих зовнішніх умовах. Зараження зазвичай відбувається через пошкоджені ділянки кори або продихи листків.

Основними ознаками ураження є поява темних плям, що з часом темніють і набувають чорного кольору через накопичення пігменту грибом. Вражені тканини поступово відмирають, що призводить до деформації пагонів та передчасного скидання листя. У деяких випадках спостерігається виділення ексудату або розтріскування кори на штамбах дерев.

Розвиток інфекції стимулюється тривалою високою вологістю повітря та недостатньою циркуляцією повітря в кроні. Поширення спор патогену відбувається за допомогою вітру, води при поливі або дощах, а також через садовий інструмент. Саме тому в загущених садах ризик спалаху хвороби є значно вищим, особливо в літній період із частими опадами.

Для мінімізації шкоди від хвороби та запобігання поширенню інфекції слід дотримуватися комплексної стратегії захисту:

• Регулярне видалення та спалювання уражених гілок і листя.
• Використання фунгіцидів, зокрема мідьвмісних препаратів, для профілактики.
• Своєчасна обрізка, що покращує аерацію всередині крони дерева.
• Контроль за шкідниками, які можуть переносити спори гриба на здорові ділянки.