Феомаразміус

Феомаразміус (лат. Phaeomarasmius) — це рід грибів, що належать до базидіоміцетів, які можуть проявляти паразитичну активність щодо ослаблених деревних культур. Хоча цей гриб найчастіше асоціюється з природними лісовими середовищами, у плодових садах він стає причиною серйозних уражень кори, що знижують продуктивність та життєздатність насаджень.

Тип хвороби — це гниль деревини та кори, спричинена грибним патогеном. Збудник оселяється на ослаблених ділянках дерева, проникаючи вглиб тканин через рани, що виникають внаслідок погодних чинників, діяльності шкідників або неякісної обрізки. Гриб поступово поглинає поживні речовини, що призводить до відмирання камбію.

До симптомів ураження відносяться поява невеликих плодових тіл гриба на стовбурах та гілках, поява темних плям на корі, що з часом стають впалими. Хвороба часто супроводжується передчасним всиханням окремих гілок, оскільки порушується провідна система рослини, яка не може повноцінно транспортувати вологу та поживні речовини.

Поширення хвороби відбувається переважно спорами, які переносяться вітром або краплями дощу, особливо в умовах тривалої вологої погоди. Найбільш сприятливим середовищем для розвитку феомаразміусу є затінені ділянки саду з високою вологістю повітря та температурою, що сприяє активному вегетативному росту грибниці.

Заходи боротьби з цією хворобою мають бути комплексними. Необхідно вчасно видаляти та спалювати уражені частини дерева, дезінфікувати зрізи після обрізки, а також підвищувати загальну стійкість дерев до стресів. Використання фунгіцидних засобів на основі міді допомагає зупинити поширення інфекції на ранніх стадіях.

• Обрізка та знищення заражених гілок.
• Дезінфекція інструментів антисептиками.
• Нанесення захисних паст на рани дерев.
• Забезпечення доброї циркуляції повітря в кроні.