Фліктіс

Фліктіс (Phlyctis) — це рід лишайників, які помилково відносять до категорії хвороб рослин. З ботанічної точки зору це не патоген, а епіфітний організм, що використовує кору дерев як опору. Він не проникає вглиб тканин рослини, але його поява свідчить про певні проблеми в агротехнічному догляді за садом або про сприятливі для розвитку епіфітів екологічні умови.

Розвиток цього лишайника відбувається за рахунок симбіозу гриба та водорості. Фліктіс найчастіше вражає стовбури та великі гілки дорослих плодових та декоративних дерев. Хоча сам по собі він не є паразитом, його масове поширення на корі може стати прихистком для багатьох комах-шкідників та збудників грибкових інфекцій, які ховаються під шаром лишайника.

Основні симптоми проявляються як світлі, сірувато-білі плями, що щільно прилягають до кори. З часом ці плями можуть розростатися, покриваючи великі площі стовбура. Важливо відрізняти їх від грибкових хвороб: фліктіс не викликає виділення камеді, розтріскування кори або гниття, проте він може надавати дереву неохайного вигляду.

Для інтенсивного розповсюдження фліктісу необхідна висока вологість повітря та достатня освітленість. Найчастіше він зустрічається у вологих низинах або в загущених посадках, де повітря погано циркулює. Старі дерева з відмерлою корою є найбільш вразливими до заселення спорами, оскільки шорстка поверхня кори ідеально підходить для закріплення епіфітів.

Заходи боротьби та профілактики спрямовані на створення умов, непридатних для життя лишайника:

• Проведення омолоджувальної та проріджувальної обрізки дерев.
• Очищення стовбурів від старої кори за допомогою спеціальних щіток або скребків.
• Використання розчинів залізного купоросу (3-5%) для обробки кори.
• Регулярна побілка стовбурів розчином вапна для створення лужного середовища, яке гальмує ріст лишайників.