Фомоз хрестоцвітих

Збудником захворювання є гриб Phoma lingam (телеоморфа Leptosphaeria maculans), що викликає суху гниль. Це небезпечний патоген, який уражає судинну систему рослин, що призводить до порушення обміну речовин та передчасного відмирання тканин уражених органів.

Основними об'єктами ураження є сільськогосподарські культури родини Капустяні. Найбільш вразливими до цього гриба є озимий та ярий ріпак. Також хвороба широко розповсюджена на посівах різних видів капусти, гірчиці та редису, що вимагає пильної уваги до фітосанітарного стану полів.

Первинні симптоми часто з'являються на сім'ядолях або нижніх листках у вигляді сіро-бурих плям. Пізніше на стеблах з’являються характерні некротичні ділянки з численними дрібними чорними крапками — пікнідами гриба. Уражені тканини стебла засихають, стають ламкими, що часто призводить до вилягання посівів перед збиранням врожаю.

Розвиток патогену активізується за умов підвищеної вологості та температури повітря у межах 15-22°C. Спори гриба можуть переноситися потоками вітру на значні відстані, а також поширюватися через краплі дощу. Первинним джерелом інфекції зазвичай виступає заражене насіння або інфіковані післяжнивні рештки, які залишаються у ґрунті протягом кількох років.

Вредоносність фомозу проявляється у значному зниженні кількості та якості насіння, а також зменшенні вмісту олії в ріпаку. Система захисту повинна базуватися на висіванні лише протруєного насіння, просторовій ізоляції посівів, вчасному внесенні фунгіцидів під час вегетації та ретельному знищенні падалиці, що запобігає накопиченню інфекції в ґрунті.

• Дотримання сівозміни з перервою у 4 роки
• Використання фунгіцидів під час вегетації
• Глибока оранка ґрунту
• Використання якісного посівного матеріалу