Фомопсис рису

Фомопсис рису — це грибкове захворювання, збудником якого є мікроскопічний гриб Phomopsis oryzae-sativae. Хвороба належить до категорії інфекцій, що вражають як надземні органи рослини, так і кореневу систему в певних умовах. Патоген характеризується тривалим періодом виживання в ґрунті, де він зберігається на рослинних рештках у формі міцелію або пікнід.

Головним об'єктом ураження виступає рис посівний. Інфекція може вражати культуру на різних етапах онтогенезу — від проростання насіння до фази молочно-воскової стиглості. Окрім культурного рису, джерелом накопичення інфекції можуть бути споріднені види дикорослих злакових бур'янів, що знаходяться поблизу чеків або на межах полів.

Характерними ознаками хвороби є поява коричневих або сіруватих плям різної форми на листках та стеблах. З часом уражені ділянки тканин підсихають, а на них формуються численні дрібні пікніди. У вологу погоду з цих пікнід виділяється спорова маса, яка стає джерелом вторинного зараження здорових частин рослини або сусідніх особин.

Розвиток гриба інтенсифікується при тривалих опадах, високій вологості повітря та температурі в межах 20–30 °C. Застійні явища у воді, недостатня аерація посівів та надмірне азотне живлення, що призводить до загущення травостою, значно підвищують ризик спалаху інфекції та швидкого її розповсюдження по полю.

Шкодочинність фомопсису проявляється у зниженні інтенсивності фотосинтезу, внаслідок чого сповільнюється ріст та розвиток культури. Ураження генеративних органів веде до формування дрібного, щуплого зерна з низькими показниками схожості та енергії проростання. Економічні втрати зумовлені як зниженням урожайності, так і погіршенням якості зернової продукції.

• Використання стійких до патогенів сортів рису.
• Протруювання насіння фунгіцидами широкого спектру дії перед висівом.
• Оптимізація режиму зрошення для уникнення надмірного застою води.
• Глибока оранка та знищення стерні після збирання врожаю.
• Своєчасне застосування фунгіцидів при виявленні первинних симптомів на листі.