Фрагмідієві іржасті гриби

Родина Phragmidiaceae охоплює вузькоспеціалізовані базидіальні гриби, що належать до порядку іржастих (Pucciniales). Ці мікроорганізми є облігатними паразитами, які отримують поживні речовини виключно з живих тканин рослин-господарів. Як фітопатогени, вони викликають специфічне захворювання — іржу, яке суттєво впливає на фізіологічний стан та врожайність агрокультур.

Коло рослин-господарів для цього сімейства досить широке, проте найбільшої шкоди гриби завдають представникам родини Розових (Rosaceae). Найбільш відомими об'єктами ураження є малина, ожина, шипшина та декоративні троянди. Патоген вражає вегетативні органи — листя, молоді пагони та іноді квіти, що призводить до загального пригнічення росту рослини.

Візуальні ознаки зараження проявляються у вигляді дрібних плям, що згодом формують опуклі подушечки (пустули) яскраво-жовтого або іржаво-коричневого кольору. Саме в цих утвореннях знаходяться спори гриба. У міру розвитку патогену пустули стають темнішими, майже чорними, а уражені ділянки листя починають відмирати, що спричиняє передчасний листопад та виснаження запасів поживних речовин.

Поширенню Phragmidiaceae сприяє волога погода та наявність крапельної вологи на поверхні листя, що необхідно для проростання спор. Оптимальними умовами є періоди затяжних дощів з помірною температурою повітря. Гриб зберігається взимку у вигляді спорових форм на опалому листі, тому джерелом інфекції на наступний сезон стають саме заражені рослинні рештки.

Висока шкідливість цього захворювання потребує системного підходу до захисту посадок:

• Ретельне збирання та утилізація опалого листя восени.
• Дотримання просторової ізоляції між різними видами та сортами.
• Використання фунгіцидів контактної та системної дії в період активного росту.
• Забезпечення гарної вентиляції кущів шляхом правильного обрізання та формування.