Фітофтороз тамарілло

Збудником захворювання є ооміцет Phytophthora betacei, що належить до групи небезпечних патогенів, які спричиняють гнилі різного ступеня тяжкості. Цей організм спеціалізується на ураженні пасльонових культур, зокрема тамарілло, що робить його об'єктом пильної уваги агрономів у регіонах вирощування цієї культури.

Первинні ознаки хвороби проявляються як темно-коричневі плями на листі та пагонах. З розвитком інфекції уражені ділянки стрімко розширюються, що призводить до в'янення та відмирання частин рослини. При ураженні плодів виникає тверда, іноді злегка втиснута гниль, яка швидко поширюється за вологих умов.

Поширенню Phytophthora betacei сприяє підвищена вологість повітря та ґрунту, а також коливання температур у прохолодну сторону. Патоген здатен виживати у ґрунті протягом тривалого часу, використовуючи як джерело живлення рослинні рештки та кореневі системи чутливих видів, що ускладнює контроль над інфекційним фоном.

Шкідливість цього захворювання полягає у швидкій деструкції тканин рослини, що за відсутності належного догляду може призвести до повної втрати врожаю. Окрім прямої шкоди плодам, патоген виснажує рослину, знижуючи її загальну імунну стійкість до інших хвороб та шкідників.

Ефективний захист базується на поєднанні профілактики та застосування пестицидів. Агрономи рекомендують уникати перезволоження ділянок, проводити регулярне проріджування крон для поліпшення аерації та видаляти всі заражені частини рослин. Хімічний контроль передбачає використання спеціалізованих фунгіцидів, дозволених для використання на пасльонових.

• Вибір стійких до патогену сортів.
• Видалення хворих рослин з поля.
• Дотримання режиму поливу.
• Використання фунгіцидів на основі металаксилу або міді.