Фітофтороз кактусових

Збудником цієї хвороби є ооміцет Phytophthora cactorum, який вважається одним із найнебезпечніших патогенів у плодівництві та ягідництві. Він спричиняє розвиток гнильних процесів, що призводять до відмирання тканин рослини на клітинному рівні.

Спектр ураження включає велику кількість сільськогосподарських та декоративних культур. Найбільшої шкоди цей патоген завдає суниці садовій, викликаючи шкірясту гниль ягід, а також яблуням, де він провокує розвиток кореневої шийки та гниль плодів під час зберігання.

Основними ознаками хвороби є поява темно-коричневих плям на плодах, що стають гіркими на смак. На стеблах або кореневій шийці утворюються зони некрозу, які з часом стають м’якими та темними, що призводить до повного в’янення надземної частини рослини.

Розвитку інфекції сприяє тривале зволоження ґрунту, надмірна вологість повітря та помірна температура середовища. Патоген може поширюватися через інструменти, взуття, воду для поливу або заражений ґрунт, що значно ускладнює контроль над його поширенням.

• Вибір сортів, стійких до ооміцетних уражень.
• Використання дренажних систем для виключення застою води.
• Своєчасне внесення фунгіцидів під час вегетації.
• Видалення та спалювання сильно уражених примірників рослин.

Економічна шкода від фітофторозу є колосальною, оскільки уражені плоди стають непридатними для реалізації, а хворі рослини швидко гинуть. Тому профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення ґрунту та контроль вологості, є критично важливими для стабільного виробництва.