Фітопітіоз

Фітопітіоз — це небезпечне інфекційне захворювання рослин, збудниками якого є ооміцети роду Phytopythium. Ці організми тривалий час класифікувалися як проміжна ланка між фітофторовими та пітієвими патогенами. Завдяки своїм біологічним особливостям, вони здатні дуже швидко колонізувати кореневу систему в умовах високої вологості.

Хвороба вражає велику кількість сільськогосподарських та декоративних культур. Серед найбільш вразливих рослин слід виділити овочеві культури (томати, огірки), цибулинні квіти та молоді саджанці дерев. Особливо великих збитків цей патоген завдає в теплицях, де створюються сприятливі умови для його життєдіяльності.

Основні симптоми проявляються у вигляді пригнічення росту та загального в’янення надземної частини. При детальному огляді кореневої системи спостерігається некроз, розм’якшення тканин та їхнє характерне побуріння. Рослина поступово втрачає здатність поглинати воду та мінеральні речовини, що неминуче призводить до її загибелі.

Розвиток патогену стимулюється надмірним поливом та відсутністю належної вентиляції ґрунту. Phytopythium чудово почувається у водному середовищі, тому гідропонні системи є зоною підвищеного ризику. Розмноження зооспор відбувається дуже швидко, що дозволяє інфекції захоплювати великі площі посадок за короткий проміжок часу.

Для профілактики та захисту посівів від фітопітіозу рекомендується виконувати наступні заходи:

• Використання лише перевіреного та знезараженого ґрунтового субстрату.
• Ретельний контроль режиму поливу, уникаючи тривалого перезволоження.
• Використання біологічних препаратів-антагоністів для оздоровлення ризосфери.
• Застосування фунгіцидів, специфічних для ооміцетів, на ранніх етапах розвитку симптомів.
• Впровадження суворої гігієни в тепличному господарстві.