Фітопітіозна коренева гниль

Збудник та тип хвороби. Збудником хвороби є ооміцет Phytopythium vexans. Цей ґрунтовий патоген належить до групи псевдогрибів, які спричиняють деструктивні кореневі гнилі. Він атакує тканини кореневої системи, перешкоджаючи надходженню поживних речовин та вологи, що призводить до системного виснаження та поступової загибелі рослини.

Культури та ознаки ураження. Патоген вражає велику кількість видів, зокрема плодові культури (цитрусові, яблуні), ягідні насадження, а також декоративні рослини. Характерними ознаками є загальний хлороз листя, сповільнення росту пагонів, в’янення у денні години та поступове побуріння і розм’якшення коренів, що свідчить про гниття тканин через активність патогену.

Умови поширення. Активність Phytopythium vexans тісно пов'язана з вологістю середовища. Ооміцет інтенсивно поширюється в умовах надмірного поливу або поганого дренажу ґрунту. Рухливі зооспори патогену легко пересуваються у водному шарі ґрунту, знаходячи нових господарів, тоді як ооспори забезпечують виживання збудника у несприятливих умовах протягом багатьох років.

Шкідливість. Хвороба завдає значних економічних збитків розплідникам та промисловим плантаціям. Через прихований характер розвитку кореневої гнилі, діагностика часто відбувається із запізненням, коли рослина вже не може відновити нормальну функцію коріння. Це призводить до зниження продуктивності насаджень та високого рівня відходу молодих саджанців.

Заходи захисту та профілактики. Боротьба з хворобою вимагає суворого дотримання агротехнічних норм:

• створення умов для ефективного дренажу та вентиляції ґрунту;
• уникнення перезволоження зони кореневої системи;
• використання фунгіцидів, специфічних для боротьби з ооміцетами;
• санітарна обробка інструментів та тари при пересадці;
• регулярний моніторинг стану кореневої шийки та кореневої системи рослин.