Фомоз ріпаку

Збудником цієї хвороби є гриб Plenodomus biglobosus, який належить до небезпечних патогенів сільськогосподарських культур. Це захворювання має грибкову етіологію та здатне вражати рослину на будь-якій стадії розвитку, починаючи з ранніх сходів, що створює серйозні ризики для агровиробництва.

Основними культурами, що страждають від цього патогена, є представники родини Капустяні, зокрема ріпак озимий та ярий, а також гірчиця та капуста. Гриб уражає кореневу шийку, стебла, листя, а іноді й стручки, проникаючи глибоко в тканини та порушуючи нормальні фізіологічні процеси рослини.

Типовими ознаками хвороби є виникнення некротичних плям світло-сірого кольору, оточених чіткою темною облямівкою. Уражені ділянки з часом вкриваються дрібними чорними крапками — пікнідами, в яких дозрівають спори. Ознакою важкого перебігу є потемніння та суха гниль кореневої шийки, що призводить до ламкості стебла.

Сприятливими умовами для поширення хвороби є надмірна вологість повітря та тривалі опади під час вегетації, у поєднанні з помірною температурою повітря. Інфекція зберігається у рослинних рештках та на насінні, звідки первинні спори поширюються вітром та дощовими краплями на здорові листки.

Система захисту від фомозу базується на дотриманні сівозміни, знищенні падалиці та рослинних залишків, де накопичується інфекція. Важливим етапом є вибір фунгіцидів, які застосовують превентивно у критичні фази розвитку культури, а також використання стійкого до хвороб насіннєвого матеріалу.