Церкоспорельоз

Церкоспорельоз — це поширене інфекційне захворювання зернових колосових культур, збудником якого є гриб Pseudocercosporella herpotrichoides. Це системна хвороба, яка уражає прикореневу частину стебла, що значно погіршує постачання рослини поживними речовинами та водою.

Найбільш чутливими до патогену є озима пшениця, жито та ячмінь. Гриб здатен зимувати на рослинних рештках у ґрунті, де він зберігається у формі грибниці. Протягом вегетації інфекція поширюється за допомогою конідій, які переносяться краплями дощу на нижні яруси стебел рослин.

Симптоматика проявляється навесні у вигляді плям на листкових піхвах, які згодом переходять на вузол кущіння. Головна діагностична ознака — це утворення характерної плями у формі «очка» на стеблі. Через розвиток грибниці стінки стебла стоншуються, стають ламкими, що спричиняє вилягання посівів та утворення «білоколосся».

Розвитку хвороби сприяє затяжна холодна весна з високою вологістю повітря. Температурний режим у межах від +5 до +15°C є оптимальним для активного спороношення гриба. Висока щільність посіву та надмірне внесення азотних добрив також можуть провокувати інтенсивний розвиток церкоспорельозу на полях.

Ефективний захист ґрунтується на таких заходах:

• Дотримання сівозміни з чергуванням зернових та технічних культур.
• Використання насіння, протравленого ефективними системними фунгіцидами.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції на залишках стерні.
• Застосування фунгіцидів під час вегетації (фаза виходу в трубку).
• Вирощування стійких сортів зернових.