Іржа селери

Збудником іржі селери виступає патогенний гриб Puccinia apii, який спеціалізується на ураженні культур родини Окружкові (Зонтичні). Це захворювання є досить поширеним у регіонах з вологим кліматом та здатне суттєво зменшити врожайність як листових, так і кореневих сортів селери.

Головною жертвою цього паразита є селера пахуча. Патоген проникає в тканини рослини та розвивається в її міжклітинниках, висмоктуючи поживні речовини. Ураження призводить до порушення фізіологічних процесів, що негативно позначається на формуванні коренеплодів та інтенсивності накопичення біомаси.

Первинні ознаки хвороби проявляються як дрібні жовтуваті плями, які згодом перетворюються на опуклі пустули (уредопустули). Вони містять велику кількість спор гриба, які при дозріванні висипаються, поширюючи інфекцію на сусідні рослини. Сильне ураження спричиняє передчасну загибель листя та послаблення всієї рослини.

Розвиток Puccinia apii тісно пов'язаний з температурним режимом (оптимум 18–22°C) та високим рівнем вологості повітря. Інфекція особливо швидко поширюється у загущених посівах та за умов тривалих дощів або частих рясних рос. Важливим фактором ризику є наявність уражених решток рослин, що залишаються на полі після збору врожаю.

• Дотримання сівозміни: повернення культури на ділянку через 3–4 роки.
• Видалення та знищення уражених решток рослин після збору врожаю.
• Проріджування посівів для покращення циркуляції повітря.
• Застосування фунгіцидів відповідно до регламентів захисту рослин.