Іржа тонконога

Збудником цієї хвороби є гриб-паразит Puccinia poarum, який належить до класу базидіоміцетів. Це дводомний патоген, який для завершення свого повного циклу розвитку потребує двох різних рослин-господарів: злакових трав, переважно тонконога, та проміжних господарів, таких як підбіл звичайний (мати-й-мачуха).

Головними об'єктами ураження є багаторічні злакові трави, особливо види роду тонконіг (Poa). Найбільш вразливими є луки, пасовища та культурні газони. Рослини, уражені цим грибом, втрачають свою продуктивність, декоративність та здатність до швидкого відновлення після механічного пошкодження.

Перші ознаки ураження стають помітними у вигляді дрібних оранжевих або жовтих плям-пустул на листках. У цих утвореннях накопичуються урединіоспори, які вітер розносить на значні відстані. Згодом листя вкривається суцільним нальотом, починає скручуватися, жовтіти та відмирати, що значно знижує життєздатність усієї рослини.

Розвиток Puccinia poarum активізується за умови тривалої вологої погоди та помірних температур. Наявність краплинної вологи на поверхні листя є критично важливою для проростання спор гриба. Висока густота травостою та застій повітря в низинах сприяють швидкому епіфітотійному розвитку патогена в агроценозах.

Шкідливість захворювання виражається у пригніченні росту травостою та зниженні кормової цінності сіна. Основні заходи захисту включають:

• знищення осередків підбілу поблизу посівів;
• підбір стійких до іржі сортів злакових трав;
• забезпечення належного дренажу та провітрювання ділянок;
• застосування фунгіцидів на основі системних діючих речовин при перших ознаках хвороби.