Летюча сажка пшениці

Летюча сажка пшениці є одним із найбільш руйнівних грибкових захворювань, збудником якого є гриб Ustilago tritici. Особливість цієї інфекції полягає в тому, що збудник проникає у зародок насіння ще під час цвітіння, розвиваючись всередині рослини протягом всього вегетаційного періоду, не проявляючи зовнішніх ознак до фази колосіння.

Основною рослиною-господарем є пшениця м'яка та тверда. Хвороба має внутрішнє насіннєве інфекційне начало. Грибниця патогена знаходиться в стані спокою всередині зернівки, а при її проростанні активізується і росте разом із рослиною, проникаючи в конус наростання.

Основний симптом хвороби — це повне руйнування колоса. Замість зерна та колоскових лусок утворюється чорна маса теліоспор, яка нагадує сажу. Спочатку спори прикриті тонкою оболонкою, але вона швидко руйнується, і вітер розносить спори на сусідні квітучі здорові рослини, спричиняючи нове зараження.

Поширенню збудника сприяє волога та помірно тепла погода під час цвітіння пшениці. Оптимальними умовами для проростання спор та інфікування зав'язі є температура 18–25 °C та висока відносна вологість повітря, що забезпечує тривале збереження життєздатності спор на приймочці маточки.

Шкодочинність летючої сажки виражається у повному недоброжі зерна з уражених рослин. Уражені посіви мають знижену кущистість та загальну слабкість.

• Використання лише здорового насіннєвого матеріалу, перевіреного на наявність інфекції.
• Використання системних фунгіцидів для протруєння насіння перед посівом.
• Вибір сортів пшениці з високим рівнем генетичної стійкості до сажкових хвороб.
• Дотримання правил просторової ізоляції насіннєвих посівів.