Піренофороз злаків

Збудником цієї хвороби є гриб Pyrenophora phaeocomes, відомий також своєю конідіальною стадією Drechslera phaeocomes. Цей патоген належить до групи аскоміцетів і є типовим паразитом, що спеціалізується на злакових рослинах. Він викликає формування специфічних плям, які призводять до порушення метаболічних процесів у тканинах рослини-господаря.

Патоген уражає широкий спектр злакових культур та диких трав. Особливо схильними до зараження є види стоколосу, вівсяниці та тонконогу. У сільськогосподарських посівах інфекція може накопичуватися на залишках зернових культур, що створює постійне джерело зараження для нових сходів, особливо якщо на полі не дотримується сівозміна.

Перші ознаки хвороби зазвичай з'являються на нижніх листках у вигляді невеликих плям, які поступово збільшуються. Плями мають виражену коричневу або темно-сіру пігментацію. Навколо плям часто утворюється хлоротична зона. У вологу погоду на плямах формується характерний наліт — це конідіальне спороношення гриба, яке слугує основним засобом для поширення інфекції в межах поля.

Для розвитку інфекції необхідні сприятливі погодні умови: підвищена вологість (понад 70-80%) та помірна температура повітря. Гриб надзвичайно витривалий і здатний виживати протягом тривалого часу на рештках рослин та в ґрунті. Весняне потепління та рясні опади активізують вихід гриба зі стану спокою, після чого спори розносяться вітром на здорові тканини рослин.

Вредоносність патогену виражається у зниженні продуктивності фотосинтезу, що негативно впливає на налив зерна та масу 1000 зерен. Ефективний захист базується на комплексних заходах:

• Використання фунгіцидів системної дії у період активної вегетації.
• Вирощування стійких до патогенів сортів та гібридів.
• Ретельне знищення бур'янів-резерваторів інфекції.
• Оранка з повним загортанням пожнивних решток для прискорення їх мінералізації.