Пітіозна коренева гниль

Pythium aristosporum — це ґрунтовий патоген, який належить до класу ооміцетів і спричиняє розвиток пітіозної кореневої гнилі. Цей організм є одним із найбільш підступних збудників, оскільки його ооспори можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом багатьох років, не втрачаючи своєї інфекційної здатності навіть при зміні сівозміни.

В основному від цього збудника страждають колосові зернові культури, зокрема озима пшениця та ячмінь. Патоген атакує кореневу систему ще під час проростання насіння, руйнуючи тканини та перешкоджаючи засвоєнню поживних речовин. Це особливо небезпечно на початкових етапах розвитку культури, коли корінь ще не має достатнього захисного шару.

Симптоматика включає візуальні ознаки пригнічення рослин: вони відстають у рості, набувають хлоротичного забарвлення, а їхні корені стають коричневими, слизькими на дотик або навіть повністю відмирають. Через пошкодження кореневої системи рослини стають більш вразливими до посухи, оскільки не можуть ефективно споживати воду з глибших шарів ґрунту.

Розвиток захворювання провокується високою вологістю ґрунту та прохолодною погодою, що особливо часто спостерігається у весняний період. Недостатня аерація, спричинена ущільненням ґрунту, створює сприятливі умови для переміщення зооспор у ґрунтових водах. Таким чином, навіть невеликий осередок інфекції може швидко поширитися на значну площу поля.

Система захисту має бути комплексною і включати наступні заходи:

• протруєння насіння перед посівом фунгіцидами системної дії;
• забезпечення оптимального дренажу полів для усунення надмірної вологи;
• використання добрив, що зміцнюють імунітет рослин;
• застосування сівозміни, що перериває цикл розмноження патогена.