Пітіозна коренева гниль

Pythium paroecandrum — це вид ооміцетів, який є ґрунтовим патогеном та збудником небезпечних хвороб кореневої системи рослин. Хоча зовні він нагадує плісняві гриби, за своєю біологічною природою це ооміцет, що зумовлює його залежність від водного середовища для поширення та інфікування нових рослин.

Цей патоген має дуже широкий спектр господарів і може уражати практично будь-які сільськогосподарські культури, від зернових до овочевих та квіткових. Найбільш вразливими є молоді рослини на стадії проростків, оскільки їхня ніжна коренева система не має достатнього імунітету проти швидкого проникнення міцелію збудника в тканини.

Основними ознаками ураження є загнивання коренів, які набувають коричневого або бурого кольору, стають м’якими та водянистими. Внаслідок порушення живлення рослина починає в’янути, листя втрачає тургор, жовтіє, а при інтенсивному розвитку інфекції молоді сходи гинуть за лічені дні. Такі явища часто призводять до утворення "лисин" на полях та значного зниження врожайності.

Розвиток захворювання провокується надмірною вологістю ґрунту, що часто спостерігається під час тривалих опадів або порушення режиму поливу в тепличних господарствах. Зооспори патогену легко переміщуються в ґрунтовій волозі, знаходячи коріння рослин завдяки хемотаксису. Оптимальними умовами для поширення інфекції є температура ґрунту близько 20°C та висока вологість субстрату.

Захист від Pythium paroecandrum будується на агротехнічних та хімічних методах боротьби:

• Покращення дренажу ґрунту для запобігання застою води.
• Використання стійких до гнилей сортів та протруювання насіння.
• Застосування спеціалізованих фунгіцидів проти ооміцетів.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку збудника.