Кейрозія

Кейрозія (Queirozia) — це небезпечне грибкове захворювання, що вражає судинну систему сільськогосподарських культур. Збудник хвороби вражає провідні тканини, що призводить до порушення обміну речовин і поступового відмирання вегетативних органів рослини. Патоген здатний тривалий час зберігати життєздатність у ґрунті та на рештках врожаю.

Найбільш чутливими до цієї хвороби є пасльонові культури, зокрема томати та перці, а також окремі бобові. Рослини можуть бути інфіковані на різних стадіях вегетації, проте найбільш інтенсивний розвиток патогена спостерігається у фазі активного цвітіння та формування плодів, коли навантаження на провідну систему є максимальним.

Основними симптомами захворювання є в’янення верхньої частини рослин у спекотні години дня, що спочатку може прийматися за звичайний дефіцит вологи. Однак, при детальному огляді спостерігається пожовтіння листків, почорніння судин у нижній частині стебла та загальна затримка в рості, що свідчить про системну поразку збудником.

Умови розвитку хвороби пов'язані з високим рівнем вологості повітря та ґрунту при підвищених температурах. Поширення інфекції здійснюється шляхом перенесення спор з водою, вітром або через механічні пошкодження кореневої системи під час розпушування ґрунту, що робить агротехніку критично важливою складовою боротьби з патогеном.

Вредоносність кейрозії виражається у значних втратах врожаю та погіршенні якості плодів. Профілактичні заходи базуються на комплексному підході: вирощування стійких гібридів, правильний підбір попередників у сівозміні, регулярне внесення біологічних препаратів для пригнічення грибкової активності та дотримання карантинних правил на ділянці.

• Дотримання просторової ізоляції
• Дезінфекція інструментів та тари
• Використання фунгіцидів широкого спектра
• Регулярний моніторинг стану посівів