Рамалінові

Ramalinaceae (Рамалінові) — це велика родина лишайників, які в агрономічній практиці відносяться до групи епіфітів. Хоча вони не є збудниками інфекційних хвороб у класичному розумінні, їхня поява на стовбурах та гілках плодових дерев часто свідчить про зниження життєвого тонусу рослини та порушення агротехнічних норм догляду за садом.

Біологічно Рамалінові є симбіотичними організмами, що використовують кору лише як місце для оселення. Вони не завдають прямої шкоди провідним системам рослини, проте за надмірного розвитку можуть перешкоджати нормальному газообміну через тріщини в корі. Це створює передумови для пригнічення загального стану дерева та погіршення його продуктивності.

Симптоми ураження проявляються у вигляді розростання кущистих або пластинчастих сланей різного відтінку — від блідо-зеленого до жовтуватого. Найчастіше вони спостерігаються у нижній частині стовбура та на старих гілках. Наявність великої кількості лишайників може маскувати перші ознаки появи шкідників, таких як попелиці чи щитівки, що ускладнює своєчасну діагностику.

Основними факторами розвитку є висока вологість повітря, затінення крони та старіння кори. Рамалінові активно заселяють дерева, що мають сповільнений приріст, оскільки на молодій, активно зростаючій корі їм важче закріпитися. Саме тому поширення лишайників є показником необхідності омолоджувальної обрізки та ретельного санітарного стану насаджень.

Система захисту базується на механічному очищенні кори щітками та застосуванні агротехнічних методів. Корисними є заходи з покращення циркуляції повітря в кроні та регулярні обробки фунгіцидами на основі міді. Ці дії спрямовані не лише на видалення самих Рамалінових, але й на оздоровлення всієї поверхні кори, що запобігає появі вторинних патогенів.