Рамуляріоз люцерни

Рамуляріоз люцерни — це грибкове захворювання рослин, збудником якого є патогенний гриб Ramularia rigidula. Хвороба належить до типу плямистостей, які вражають надземні органи кормових бобових культур. Патоген має здатність швидко поширюватися в межах поля за наявності високої вологості повітря.

Основним об’єктом ураження виступає люцерна посівна. Інфекція концентрується на листках, що призводить до порушення фізіологічних процесів в уражених тканинах. За сильного розвитку хвороби гриб може переходити на стебла та черешки, значно знижуючи асиміляційну поверхню рослини.

Первинні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям, які поступово збільшуються в розмірах. Плями мають неправильну форму, часто обмежені жилками листка. Зі зворотного боку листя в осередках ураження виникає характерний наліт — грибниця зі спороношенням, яка має білуватий або сірий відтінок, що є головним показником розвитку саме цього виду гриба.

Умови, що сприяють поширенню збудника, включають затяжну дощову погоду та зниження температури в літній період. Застій повітря у травостої, викликаний надмірною густотою посівів або забур’яненістю, створює ідеальний мікроклімат для проростання конідій та подальшого розвитку грибниці в тканинах рослини.

Вредоносність захворювання виражається у передчасному відмиранні листя та зниженні поживної цінності сіна. Ослаблені рослини мають знижену зимостійкість, що призводить до зрідження травостою на другий та наступні роки експлуатації. Заходи захисту базуються на агротехнічних методах, зокрема дотриманні сівозмін та використанні якісного насіннєвого матеріалу.

• Вчасне скошування люцерни на зелений корм або сіно.
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Вибір стійких до плямистостей сортів для посіву.
• Використання фунгіцидів при критичному рівні розвитку хвороби.