Рамуляріоз сої

Рамуляріоз сої — це поширена грибкова хвороба, яку спричиняє патоген Ramulariopsis glycines. Це захворювання належить до групи хвороб листя, що здатні стрімко поширюватися в умовах надмірної вологості. Патоген проявляє високу активність у другій половині вегетаційного періоду, вражаючи переважно вегетативну масу культури.

Основним господарем цього паразита є соя. Хвороба вражає всі органи рослини, проте найпомітніші зміни відбуваються саме на листках, що призводить до порушення фізіологічних процесів та зниження інтенсивності накопичення біомаси. У критичних випадках ураження піддаються навіть боби та стебла.

Ознаки хвороби проявляються як дрібні, незграбні плями коричневого кольору, які з часом стають темнішими. Особливістю рамуляріозу є поява білого або сірого нальоту на нижній стороні листків у вологу погоду. З часом плями некротизуються, тканина випадає або висихає, що призводить до передчасного опадання листя.

Розвитку інфекції сприяє волога погода з температурою повітря в межах 20–25 градусів Цельсія. Інфекція успішно зимує на рослинних рештках, що залишаються на поверхні ґрунту, а також може поширюватися через інфікований посівний матеріал. Вітер та краплі дощу виступають основними векторами поширення конідій гриба на значні відстані.

• Дотримання сівозміни з поверненням сої на поле не раніше ніж через 3 роки.
• Використання стійких до патогенів сортів та якісного протруєного насіння.
• Внесення фунгіцидів при появі перших симптомів захворювання на полі.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції у ґрунті.

Економічна шкодочинність рамуляріозу проявляється у значному зниженні ваги насіння, погіршенні його якості та зниженні вмісту олії. Своєчасна діагностика та впровадження інтегрованої системи захисту дозволяють мінімізувати втрати та зберегти потенційну врожайність агроценозу.