Трав'янистість рису

Трав'янистість рису — це деструктивне фітоплазмове захворювання, що вражає судинну систему культури. Збудник оселяється у флоемі, порушуючи нормальний перебіг фізіологічних процесів та призводячи до кардинальних морфологічних змін у структурі куща.

Основною культурою-господарем є рис посівний. Передача інфекції в агроценозах здійснюється виключно через комах-векторів, найчастіше буру рисову цикадку. Після того, як комаха вживає сік хворого екземпляра, вона стає вірусоносієм і здатна заражати здорові посіви протягом усього свого життєвого циклу.

Візуальні ознаки ураження проявляються у вигляді надмірного кущіння, через що рослина набуває вигляду густого трав'янистого пучка. Листки стають світло-зеленими або жовтуватими, спостерігається значне відставання у рості (карликовість), а формування генеративних органів припиняється, що унеможливлює отримання зерна.

Умови розвитку хвороби визначаються щільністю популяцій цикадок. Епіфітотії найчастіше трапляються у сезони з теплими вологими умовами, що стимулюють швидке розмноження комах. Важливу роль також відіграє наявність бур'янів, на яких збудник може перезимовувати або зберігатися між сезонами.

• Використання сортів рису, стійких до ураження фітоплазмою.
• Застосування інсектицидів для контролю чисельності цикадок.
• Ретельне знищення бур'янів навколо полів та всередині посівів.
• Дотримання просторової ізоляції між полями різних строків сівби.

Економічна шкода від трав'янистості рису є надзвичайно високою, оскільки інфіковані рослини стають повністю нерентабельними. Відсутність прямої дії хімічних засобів на фітоплазми робить комплексну систему боротьби з переносниками єдиним інструментом підтримки фітосанітарного благополуччя посівів.