Сарокладіоз

Сарокладіоз — це грибкове захворювання рису, яке завдає істотної шкоди сільському господарству, вражаючи передусім вегетативні органи рослини. Збудником хвороби є патогенний гриб Sarocladium oryzae, який здатен швидко поширюватися в умовах високої вологості повітря та ґрунту.

Основним об’єктом ураження є рис, хоча гриб може виявлятися і на інших злакових травах. Захворювання найбільше шкодить посівам у період виходу рослин у трубку та цвітіння, коли патоген концентрується на вологому середовищі всередині листкових піхов, що оточують молоду волоть.

Первинні симптоми проявляються у вигляді видовжених плям, що мають сірий відтінок та темну облямівку. З розвитком хвороби уражені тканини загнивають, а всередині листкової піхви розвивається рясний білий наліт грибниці. Це призводить до того, що волоть або взагалі не виходить, або розвивається неповноцінною, що стає причиною появи щуплого та нежиттєздатного зерна.

Розвиток патогену стимулюється стабільно високою вологістю та температурою повітря в межах 25-30°C. Гриб перезимовує у ґрунті на залишках рослин, а також може розповсюджуватися через насіннєвий матеріал. Комахи-шкідники відіграють важливу роль у поширенні спор, створюючи механічні пошкодження, через які інфекція потрапляє до внутрішніх тканин рису.

Для контролю хвороби слід застосовувати інтегровану систему захисту. Вона базується на поєднанні вибору стійких гібридів, правильного режиму поливу та знищення джерел інфекції.

• Глибоке переорювання стерні після збирання врожаю.
• Уникнення надмірного використання азотних добрив, що провокують розвиток грибка.
• Використання фунгіцидів під час критичних фаз росту рису.