Гниль піхви листя рису

Збудником цієї хвороби є гриб Sarocladium oryzae, що вражає переважно генеративні органи та верхні листки рисових культур. Хвороба належить до патологій, що суттєво впливають на формування врожаю, оскільки безпосередньо пошкоджує оболонки, які захищають молоду волоть під час її виходу.

Головним господарем патогену є рис посівний. Інфекція може зберігатися у ґрунті, на залишках рослин та в насіннєвому матеріалі. Найбільшої шкоди гриб завдає посівам у період від фази виходу в трубку до цвітіння, коли вологість та температурні умови максимально сприяють проростанню спор гриба.

Симптоматика проявляється у вигляді видовжених плям неправильної форми, що мають коричневий край та сірий або білий центр. Вони виникають на піхвах верхніх листків. Згодом на поверхні уражених ділянок з'являється характерний білий наліт, який є грибницею патогену. Це призводить до того, що волоть або не виходить з піхви, або виходить пошкодженою, що часто називають «недорозвиненою волоттю».

Для поширення Sarocladium oryzae критично важливими є висока вологість повітря та наявність дрібних пошкоджень тканин, спричинених комахами-шкідниками. Надмірне використання азотних добрив стимулює вегетативний ріст, що подовжує період сприйнятливості рослини до інфекції, роблячи її вразливою для грибкового ураження.

Економічна шкода від хвороби проявляється у зниженні маси 1000 зерен та погіршенні їхніх посівних якостей. Методи контролю передбачають наступні дії:

• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни.
• Якісне очищення поля від рослинних решток, де гриб зимує.
• Контроль шкідників, що пошкоджують тканини рису.
• Внесення збалансованих доз добрив для зміцнення імунітету рослин.
• Використання фунгіцидів на ранніх стадіях виявлення симптомів.